Результати цього експерименту були озвучені під час зльоту Американського акустичного товариства. Учасниками відповідного експерименту була невелика група добровольців (точна цифра невідома). Авторами дослідження були музикологи Крістоф Ройтер з Віденського університету та Міхаель Елер з німецького Університету медії та комунікацій Macromedia. Всі учасники слухали скрегіт нігтів, а також скрип крейди. Соціологи оцінювали психологічну і фізіологічну реакцію учасників експерименту на настільки неприємні звуки. Зокрема, у них вимірювали гальванічний опір шкіри. Чому саме гальванічний опір шкіри? - Тому що саме цей показник змінюється, коли людина боїться, і саме його використовують в детекторах брехні. Соціологи одній половині добровольців розповіли чесно, що вони будуть слухати, а іншу половину переконали в тому, що гратиме сучасна музика. Роздратованість і невдоволення спостерігалося у всіх піддослідних, а у тих, які чекали звуки сучасної музики, роздратованість була трохи меншою. У цілому ж опір шкіри змінився абсолютно у всіх випадках, тому вчені зробили висновок, що реакція на скрегіт таки фізіологічна. Наступний висновок вчених полягає в тому, що скреготіння нігтів по дошці має певну частоту і вона дорівнює 4-м тисячам герц. Якщо ж подивитися на форму слухового каналу, стане зрозуміло, що вухо є тим органом, який, як ніякий інший, чутливий саме до такого інтервалу частот. Це означає, що звуки саме з цією частотою найбільше дратують людське вухо. Саме це й потрібно було довести.
Будь ласка, увійдіть до системи, щоб залишити коментар!
Увійти