Контрацепція від слонячого посліду до сучасних препаратів

Своїм корінням історія контрацепції йде в глибину століть

Лимон, кора червоного дерева і петрушка

Індійські жінки Америки, ще до появи тут вихідців з Європи, промивали піхву відваром з лимона і кори червоного дерева. Вони також знали, що у жінки після жування петрушки протягом чотирьох днів з'являється кровотеча. Схожі методи застосовувалися у всьому світі. В Австралії, наприклад, готували протизаплідні грудки з екстракту фукуса та ставка. На Суматрі і її сусідніх островах широко використовували опій.

Пасти і тампони

В одному з найбільш древніх джерел, у яких описують протизаплідні засоби, у папірусі Кагуна з Єгипту, міститься рецептура різноманітних вагінальних паст. За відомостями з папірусу Еберса, дуже ефективно для попередження вагітності застосовувати парові ванни. За переказами, жінки в контрацептивних цілях вводили в піхву послід крокодила, в папірусі Рамзеса описали, як розміщувати його біля зіва матки. У відомому папірусі Еберса, який написаний у 1550 році до нашої ери, сказано про тампони, перші в історії медицини.

Перерваний статевий акт

У Біблійному Старому Завіті описаний гріх Онана, який використовував перерваний статевий акт. Цей спосіб досі використовується в багатьох країнах як найбільш універсальний метод регулювати народжуваність.

Вагінальні губки

Єврейською ортодоксальною доктриною заборонена контрацепція, але в Талмуді все ж рекомендовано використовувати вагінальні губки, описані різкі рухи, які сприяють виливанню сперми з піхви, і навіть деякі пози під час статевих зносин.

Слонячий послід

Проблема попередження вагітності була висунута на перший план в Греко-Римській імперії. Саме на цей час припав пік поширеної тут сексуальної розбещеності з незліченними оргіями. Для попередження вагітності з успіхом використовували речовини тваринного і рослинного походження, різні відвари. У піхву вводили суміші зі смоли кедра, квасцов, яблука. За часів Римської імперії вважали, що варто ввести слонячий послід в піхву, і це гарантовано попередить появу вагітності. Дійсно, послід крокодила і слона здатні змінити кислотність вмісту піхви, надати протизаплідної дії.

Оцтова кислота

У Європі збережені письмові вказівки про способи контрацепції, які відносяться до XII - XVIII століть. Там йдеться про те, що підкислення оцтом знерухомлює сперматозоїди, робить їх нездатними потрапити в порожнину матки і запліднити яйцеклітину. Використовували, головним чином, тампони з паперу та вати, які просочені оцтовою кислотою. У християнській релігії були заборонені протизаплідні засоби. Енциклікою Папи Павла VII зазначено, що кожний статевий зв'язок повинен здійснюватися для продовження людського роду.

Фаллопієв ковпачок, презерватив і сперміциди

Для сучасної медицини контрацепції вирішальним було відкриття в 1564 році Фаллопієвого ковпачка, який одягали на головку статевого члена для профілактики сифілісу. З 1843-1844 років, завдяки відкриттю вулканізації гуми, розпочато виробництво презервативів. У 1838 році німецьким гінекологом Вільде створений перший шийковий ковпачок. Першою піхвовою діафрагмою світ зобов'язаний німецькому лікарю Гаазе. У Лондоні в 1885 році з'явилися перші сперміциди, але поверхневі активні сперміциди, які застосовуються до теперішнього часу, вдалося синтезувати лише в 1950 році.

Внутрішньоматкові спіралі

У 1909 році Ріхтером були описані перші внутрішньоматкові спіралі, вони мали вигляд металевого кільця. Але до широкого їх застосування приступили після створення сучасних стійких матеріалів (прийнято пов'язувати з іменами Ушігамі з Японії, 1956 рік і Оппенгеймера з Ізраїлю, 1959 рік).

Гормональна контрацепція

Створення гормональної контрацепції стало новою віхою для попередження вагітності. Ще в другій половині минулого століття відзначали, що під час вагітності не дозрівають фолікули, в цей час неможлива повторна вагітність. Враховуючи це, ще в перші роки ХХ-го сторіччя Хаберланда радив в якості способу гормональної контрацепції застосовувати екстракт яєчників. У 1929 році Шмідт за допомогою екстракту жовтого тіла попередив овуляцію у щурів, підтвердив, що овуляція не розвивається при наявності жовтого тіла. Першим препаратом, який запропонували у вигляді таблеток для повсякденної лікарської практики, став Еновід (в 1960 році). З цього часу на повну силу розвивається виробництво комбінованих оральних контрацептивних засобів.