Все, що пов'язано з уреаплазмою, викликає безліч питань у лікарів і у пацієнтів. Проблема полягає в тому, чи лікувати стан, чи обійтися без застосування антибіотиків. Фахівці знають відповідь на питання, в яких випадках уреаплазма може бути небезпечною, і коли не варто чекати біди від умовно-патогенного мікроорганізму.
Що розуміти під уреплазмою
Уреаплазма являє собою специфічний мікроорганізм, який викликає запальні процеси в нижніх відділах сечостатевої системи. Уреаплазма за своїми властивостями займає проміжне положення між одноклітинними мікроорганізмами і вірусами: тут немає ні клітинної оболонки, ні ДНК. Фахівці налічують чотирнадцять серотипів уреаплазм. У одного пацієнта можуть виявити відразу кілька серотипів. В останні кілька років активно досліджується роль всіляких серотипів в появі інфекції.
Умовно-патогенна або патогенна?
Починаючи з 1986 року мікроорганізм U.urealyticum то вносять, то виключають зі списку інфекцій, які передаються статевим шляхом. Це пов'язано з тим, що до теперішнього часу є різні думки вчених стосовно патогенності мікроорганізму уреаплазми. Один час уреаплазмоз враховували, як статеву інфекцію, але з введенням міжнародної класифікації хвороб уреаплазму виключили зі списку хвороб, що передаються статевим шляхом.
В даний час під уреаплазмозом розуміють запалення в сечостатевих органах. Для діагностики стану при лабораторному обстеженні виявляють U.urealyticum і не виявляють інші патогенні мікроорганізми, здатні спровокувати зазначене запалення. У чоловіків запалення переходить в уретрит, простатит, у жінок - в уретрит, цистит, ендоцервіцит, вагініт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уреаплазмоз: диагностика и лечение
Умовно-патогенний мікроб уреаплазми в одних умовах буває абсолютно нейтральним, безпечним для організму, а в інших стає патогенним і сприяє формуванню запалення. Заразитися можна статевим шляхом. Не можна виключити також передачу інфекції побутовим шляхом і під час пологів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вопрос эксперту: Уреаплазма – пути передачи и лечение
Як діагностувати уреаплазму
Найчастіше використовують методи:
- полімеразної ланцюгової реакції - ПЛР;
- виявлення в крові специфічних антитіл;
- культуральний метод з висіванням мікробів і їх вирощуванням на штучному живильному середовищі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уретрит и цистит: самые частые болезни мочеполовой системы
Чи потрібно лікувати стан
У вирішенні цього питання думки лікарів незмінно розходяться. Одні лікарі називають це абсолютно необхідним, інші не готові визнати уреаплазму провокатором запального процесу. Оскільки уреаплазма є умовно патогенною, важливо з'ясувати, чи наділена вона патогенністю в кожному конкретному випадку, перш ніж зважуватися на лікування.
Автор: Олена Світ-лікар
Будь ласка, увійдіть до системи, щоб залишити коментар!
Увійти